Відкриття фільму «Дюнкерк» (2017) – це кіно, позбавлене своєї суті. Ніякої експозиції чи декорації, лише ритм виживання. Нолан сказав, що хоче, щоб глядачі «відчували подію, а не розуміли її», і цей вибір робить перші п'ять хвилин незабутніми.